Тебе я ледве знаю, бо свій я вік ховаю.
Відгукуюсь негарно про тебе я завжди,
А це тому, що мрію і маю я надію
Не загубитись в тіні мені, де поруч ти.
С тобою, неохоче, спілкуюся я в очі,
Тому, що я не маю підстави для чуток.
А ти обранка долі, що котиться поволі,
І найгарніша сама, серед усіх жінок.