111. |
111. Пішов Івасьо овес косити,
Приспів: Бреніла, бреніла коса коло покоса стихенька.
Прийшов до нього батенько його. – Ой, час, Івасю, додому іти! – Додому піду, лиш покіс скінчу. Вийшла до нього матінка його. – Ой, час, Івасю, до дому іти! – До дому піду, лиш покіс скінчу. Вийшла до нього миленька його. – Ой, час, Івасю, додому іти! Івасьо скінчив, додому пішов.
Приспів: Вже не бреніла коса в покосі стихенька.
|
|
112. |
112. Стань, Давиде, з гуслами, Заграй пісню враз з нами.
Приспів: Христу рожденному іграймо, І весело співаймо. Іграймо, співаймо, Співаймо, іграймо, Співаймо, іграймо, Іграймо, співаймо. Днесь во Рождестві Єго, Яко Творця нашего Вихваляймо.
Ангельськія вся лики, Вся твар і человіки.
Юноші, старці, літні, Дівиці младоцвітні.
|
113. |
113. Ой дай, Боже, святок діждати, Підем до діда колядувати. А в нашого діда є багато хліба: Два стіжка жита, А третій пшениці — На паляниці, А четвертий гречки — На гречанички, А п’ятий вівса, Та й колядка вся. Добрий вечір!
|
114. |
114. Вашого двора не минаємо Святий вечор!
Ми вашу хату звеличаємо Святий вечор!
Одкривай двері, накривай столи Святий вечор!
Кладіть на столи з маком пироги Святий вечор!
Чи так, чи не так, ще й грошей п'ятак Святий вечор!
Жартуй не жартуй, а грошей готуй Святий вечор!
А за цим словом, да бувай здоров Добрий вечор!
|
115. |
115. Під ногами сніг рипучий, Вітер стріхи обміта: Нині день ясний, блискучий – День Народження Христа!
|
116. |
116. Бог предвічний народився, Прийшов днесь із небес, Щоб спасти люд свій весь,* І утішився.
В Вифлеємі народився: Месія, Христос наш І Пан наш, для всіх нас Нам народився.
Ознаймив се Ангел Божий: Наперед пастирям, А вчера звіздарям І земним звірям.
Діва Сина як породила, Звізда ста, де Христа Невіста Пречиста Сина зродила.
Тріє цари несуть дари** До Вифлеєм міста, Де Діва Пречиста Сина повила.
Звізда їм ся об’явила В дорозі о Бозі, При волі, при ослі Їм ознаймила:
– Тріє царі, де ідете? – Ми ідем в Вифлеєм З желанєм, спокоєм*** І повернемся.
Іншим путем повернули, Погану, безстидну, Безбожну Іроду Не повідали.
Йосифові Ангел мовить: – З Дитятком і з Матков, З бидлятком, ослятком Най ся хоронить.
"Слава Богу!" заспіваймо, Честь Сину Божому І Пану нашому Поклін віддаймо.
|
117. |
117. Коляд, коляд, колядин, Я у батька один. Мені не дивуйте, Ковбасу лаштуйте. Колядин, колядин, Я у батька один. По коліна кожушок, Дайте, дядьку, пиріжок. З Святим вечором Будьте здорові!
|
118. |
118. Вітай, Ісусе, з чистої Діви вроджений, Вітай нам, Боже, що в людськім тілі явлений.
Ти добротою понад усіми синами, І безконечна Твоя опіка над нами.
В славі Ти рівний Отцю і Духу Святому, Чому зійшов Ти до нас в безсиллі такому.
Твоєї слави ніхто не бачить у яслах, Тут Твоя сила, мов та жаринка пригасла.
Хоч Ти на нужду й свої терпіння не глядиш, То чим бідніший, тим нам миліший Ти станеш.
Своїм смиренням в нас грішних здійми окови, Щоб в серцях наших настала влада любови.
Ягнятко Боже, про те Тебе ми тут просим, Серця ми наші Тобі жертвенно приносим.
Не залишай же нас без Твоєї опіки І володій тут з Отцем і Духом на віки.
|
119. |
119. Спи, Ісусе, спи, спатоньки ходи! Я Тебе му колисати, Пісоньками присипляти: Люлі, серденько, люлі.
Спи, Лелійко, спи, головку склони. Ту на рученьки Марії, Бач Вона Тебе леліє: Люлі, серденько, люлі.
Спи, Убогий, спи, рученьки зложи! Йосифа, що лиш не видати, Несе хлібця Тобі дати: Люлі, серденько, люлі!
Спи Терпінє, спи, очка зажмури! Не питай, що колись буде, Що зготовлять хрест Ти люди... Люлі серденько, люлі.
Спи Зірничко, спи, сни про небо сни! Слава Богу в вишних буди, Мир на земли, благо людем! Люлі серденько, люлі.
Спи, Ісусе, спи, Серце вітвори, Най при Ньому спочиваю Ту на земли і там в раю Люлі, серденько, люлі!
|
120. |
120. В Вифлеємі новина, Діва Сина породила, Породила в благодати Непорочна Діва Мати Марія.
Положила на сіні В Вифлеємській яскині Йосиф Діву потішає, Повивати помагає Марії.
Слава Божа і хвала У вертепі настала: З неба Ангели злітають, З Сином Божим прославляють Марію!
Серед темної ночі Дивне світло б’є в очі – Ясна зоря засвітила, Де Дитятко породила Марія.
Недалеко пастирі Пасли стадо в долині, До вертепа прибігають І з Дитятком тут витають Марію.
На коліна падають. Подарунки складають: "Що убогий дати може, Жертвуємо, Сину Божий, Марії".
Ще приходять три царі Аж зі сходу звіздарі, Для Ісуса ставлять щиро Ладан, золото і миро Марії.
І ми тоже поспішім, Богу дари принесім, У покорі прибігаймо, З Сином Божим все благаймо Марію.
|