11. Пронизана рясно стрічками доріг Моя Україна, моя Україна… Тут все, що народ мій віками беріг І доля єдина, і воля єдина… І там, де гуркочуть машини швидкі, Немов літаки, що готові до зльоту, Знаходять собі не слабкі козаки, До біса невдячну , нелегку роботу. Ні ночі, ні дні не рахує свої… І в холод зимовий, і в спеку Надійно патрулюють Твою захищає безпеку! І ти нарікань не почуєш від них – (Єднає козацька робота і дружба)! Колонки статистики цифр сухих… І фраза коротка: «Така наша служба!» А скільки життів врятували вони?! Мабуть точна цифра відома лиш Богу! І, щоб не з’являлось статистик сумних, Пильнують порядок солдати дороги!
|