Последний звонок - это символ окончания учебы, это веселый и грустный праздник одновременно. Вроде бы совсем недавно вы робко и неуверенно вошли в 1-й класс и у Вас все было впереди: первая учительница, первый звонок, первое прочитанное слово, первые радости и огорчения. А теперь звенит Последний звонок и уходят в прошлое долгожданные звонки на перерывы, дневники успеваемости, кнопки на стулья соседа и т.д. Как лента кино, закончились беззаботные школьные годы, подарившие нам много хорошего, сделавшие нас умнее.
Многие выпускники предпочитают отметить «последний звонок» прогулками на теплоходах, другие до утра гуляют по улицам города. И обязательно найдите теплые слова для учителей и директора. Возможно Вам подойдут поздравления представлены в этом разделе.
81. |
81. Бажаю тобі, щоб як сонячним світлом Життя твоє було щастям зігріте Щоб завжди до тебе приходили знов Усмішки й радість, друзі й любов!
|
|
82. |
82. Дорогі випускники! У цей чудовий день я хочу від усього серця привітати вас із закінченням школи! Ви пройшли надзвичайно важливий етап, і сьогодні символічно прощаєтеся з безтурботним життям. Попереду у вас самостійний шлях, здобуття професії, побудова власної сім'ї.
Вірю, що вступите ви на цей шлях достойно. Ви – майбутнє нашої країни, люди, від яких залежить, якою стане Україна. Бажаю вам побільше оптимізму, натхнення та наполегливості!
|
83. |
83. Ви дорослі, красиві, натхненні, Кращі з кращих на цілій землі. Не тримайте синицю у жмені, Хай вас кличуть удаль журавлі. Ви до мрій своїх линьте крилато, Не спиняйтеся, щоб не було... Хай удачі в вас буде багато І людське зігріває тепло. А життя – це робота і диво. В нім печалі і радощі є. Йдіть упевнено, вперто, сміливо, Вибирайте найкраще, своє! Але, щоб усміхнулося небо І удача жадана прийшла, Самостійно трудитися треба, Наполегливо, в поті чола. Бо життя – це серйозно, не жарти, Що посієте – те й зберете. Манни з неба чекати не варто, Ви завжди пам'ятайте про це!
|
84. |
84. Сьогодні школа вручає путівку в життя і ми виходимо за її поріг з добрими знаннями, морально і фізично загартованими. Схиляючись перед вашою мудрістю, дорогі вчителі, ми обіцяємо керуватися в житті вашими уроками людяності і справедливості, з честю пронести звання учня, бути вірними синами і дочками свого народу, усі свої сили, знання і вміння віддати для добробуту і процвітання. Дякуємо вам за все!
|
85. |
85. Шановні випускники! Що вам побажати На порозі нового життя? Перш за все: цінуйте батька й матір, Не жалійте їм свого тепла. Не робіть нікому зла і кривди, За добро добром спішіть віддать. Не чиніть ще зради Батьківщині: На чужині щастя не зазнать. Не забудьте мову калинову, Пам'ятайте мамині пісні. Згадуйте хоч інколи про школу: Тут лишились роки золоті. Не цурайтесь праці ніякої, Бо краса людини лиш в труді. Дбайте про добробут України: Хай же стане щастя на землі. Хай щастить вам завжди і в усьому. Не зазнайте горя і біди. Майте друзів вірних на дорозі, З ними легше по житті іти.
|
86. |
86. Напутнє слово вчителів (прозою)
Дорогі випускники! Можливо вже завтра ви, як ті птахи, полинете у незвідані далі. Вилітаючи зі стін рідної школи, не забувайте, що ви вчилися для того, аби розум і серце віддавати людям, суспільству, що зростило вас. Не заплямуйте доброго імені свого роду та честі рідної школи. У добру путь, наші випускники!
|
87. |
87. Нехай міцніють ваші крила, Та долі хай будуть щасливі! Хай негаразди вас оминають, А друзі і рідні поважають. Будьте здорові, щасливі І до навчання кмітливі!
|
88. |
88. Ідуть роки, летять хвилини, Біжить нестримно дикий час. Та весь цей вечір, безсумнівно, Не згасне в пам'яті у нас. Веселий сміх чи сум незримий – Минув шкільний останній рік. І розуміти якось дивно, що ти сьогодні – випускник. Чудовий бал і вальс останній, А далі – самостійний крок. І хоч прощатись так печально- Чекає інший нас урок. І всюди пахнуть різні квіти, А поруч рідні, вчителі... Та взавтра ми уже не діти, І точно вже не школярі. Сьогодні нам сміються зорі, І сонце теж для нас зійде. Іти в життя ми вже готові, Тож хай нас щастя поведе!
|
89. |
89. Пора найкраща – юність золота, Коли так легко стеляться літа. І мрії в серці квітнуть осяйні І ще думки не визріли сумні. Ще мало вами пройдено доріг, А от шкільний позаду вже поріг! Чимало часу – 11 літ Ви тут навчались, пізнавали світ. Вели дискусії про вічне і земне Й не вірили, що швидко час мине. Той час минав під маминим крилом, ЇЇ зігрітий ласкою й теплом. Та вже дитинства безтурботні сни На жаль, минулись в розпалі весни. І хоч-не-хоч, а треба торувати Стежину власну з батьківської хати. І з вдячністю вклонитись вчителям, Вклонитись рідним нивам і гаям І йти життям, проте й не забувати Стежок отих до батьківської хати. І пам'ятати завжди й повсякчас Про школу рідну, що зростила вас. І вчителів, і друзів, і батьків Не забувати з відстані років. Нехай тала́нить вам у майбутті, І хай збуваються всі мрії золоті!
|
90. |
90. Я пам'ятаю день і час, Коли пішов у перший клас, Коли за парту вперше сів І першу лінію провів... Як перше слово прочитав, Як першу букву написав, І перші вчительки слова, Що хліб – усьому голова. Повік залишаться в мені Дитячі мрії осяйні, Стежина в росяні поля І перша вчителька моя. Я пам'ятаю ту любов, Що оживає знову й знов. Подругу в білому вбранні, Що часто снилася мені... Я пам'ятаю день і час, Коли скінчив останній клас. Шкільний дзвінок у груди бив, А я дзвонив, а я дзвонив... Повік залишаться в мені Юнацькі мрії осяйні, Стежина в росяні поля І перша вчителька моя!
|