У каждого в жизни бывают события, когда публичного выступления не избежать. Предлагаем тосты посвященные для тех кто никогда не оставит в беде, всегда придет на помощь, даже если придется пожертвовать собственными планами или даже жизнью. На данной странице тосты посвященные для друзей которые всегда умеют слушать, никогда не перебивают, всегда отвечают на поставленные вопросы, ведь в верного друга всегда найдутся умные советы. Поэтому для лучших товарищей, друзей стоит для провозглашения тоста подготовиться.
31. |
31. Жили Суліко і Шота і полюбили один одного. Полюбили і одружилися. Тільки одружилися, Шота треба їхати у відрядження. - Не хвилюйся, - говорить він молодій дружині, - через три дні повернуся. Минуло три дні, пройшло три рази по три дні, а Шота не повертається. Минуло десять разів по три дні, а Шота все немає. Захвилювалась молода дружина, послала в десять міст десяти вірним друзям телеграми. І прийшли з десяти міст від десяти вірних друзів телеграми: - Не хвилюйся, Шота у нас! Так вип'ємо за вірних друзів, які не підводять в біді!
|
|
32. |
32. У джунглях жила зграя вовків. Ватажок зграї був дуже старий. І коли зграї довелося йти на полювання, ватажок сказав, що не в змозі вести зграю. Зі зграї вийшов молодий, міцний вовк, підійшов до ватажка й попросив, щоб той дозволив вести зграю йому. Старий вовк погодився і зграя відправилася на пошуки їжі. Через добу зграя прийшла з полювання з видобутком. Молодий вовк розповів ватажкові, що вони напали на семерих мисливців та без зусиль задерли їх. Прийшов час зграї знову йти на полювання, і повів її молодий вовк. Зграї довго не було. Нарешті старий вовк побачив молодого вовка, залитого кров'ю. Молодий вовк розповів ватажкові, що зграя напала на троїх людей і в живих залишився тільки він один. Старий вовк здивовано запитав: - Але ж у перше полювання зграя задерла семерих озброєних мисливців, і всі повернулися цілими й з видобутком? На це молодий вовк відповів: - Тоді було просто сім мисливців, а цього разу було троє кращих друзів. Так вип'ємо ж за чоловічу дружбу!
|
33. |
33. Добрий друг - великий скарб. Так давайте ж вип'ємо за те, щоб наша скарбниця не зменшилась, а постійно збагачувалася!
|
34. |
34. Сидить старий у своєму будинку. Раптом чує стукіт у двері: - Хто там? - Це щастя - Навіщо мені щастя - говорить старий.- Я старий уже мені помирать незабаром. Не відкрив він двері. Через якийсь час знову стукіт. - Хто там? - Це гроші - Навіщо мені гроші, я старий мені помирати незабаром. Не відкрив він двері. Через якийсь час знову стук. - Хто там? - Це гроші. - Навіщо мені гроші, я старий мені помирати незабаром. Не відкрив він двері. Через якийсь час знову стукіт. - Хто там? - Це ми, твої старі друзі. - Ну, друзям я завжди радий- говорить старий. Відкрив він двері, прийшли друзі, а разом з ними прийшли гроші, любов і щастя. За друзів!
|
35. |
35. Один великій філософ сказав: "Брат другом може і не бути, але друг завжди брат!". Так вип'ємо ж за Вас - мої друзі.
|
36. |
36. На небесах сидел дед и горько плакал. К нему подошел мальчик и спросил: - А почему ты, дедушка, так горюешь? Старик отвечал: - На земле существует обычай - пить и есть за упокой наших душ и поэтому я всегда сыт и с полным кувшином вина. Я рад, что дети помнят обо мне. А теперь у меня пустой кувшин и поэтому я грущу. Так выпьем же за тех, кого с нами нет!
|
37. |
37. Я пропоную випити за нашого друга! Він настільки світла особа, що хочеться надіти на нього абажур.
|
38. |
38. Мой тост за самый главный клад. Я пью за дружбу, что зовется дружбой прочной. Свяжите ниткой лапки воробью, - Он улетит, порвав ту нитку в клочья. А если нитки все соединить В единую - то - можно поручиться, - Hи лев, ни тигр, ни львица, ни тигрица Hе смогут разорвать такую нить. Вот в этом же и сила нашей дружбы. Я тост свой за такую дружбу пью, В которой каждый, если это нужно, Отдаст за друга даже жизнь свою.
|
39. |
39. Hа Кавказі є повір'я, що час, проведений з друзями, не зараховується у вік. Так вип'ємо за друзів, що зберігають нашу молодість.
|
40. |
40. Давным-давно, когда Бог только-только создал землю, гадов и тварей земных, он стал наделять их возрастом. Пришли к Богу мартышка, осел, собака и человек. Мартышку Бог наделил 15 годами жизни. Осла наградил 20-ю. Собаке дал 10 лет. Когда же к нему пришел человек, то Бог сказал ему: - А ты, человек, будешь жить 20 лет. - Как же так, - возмутился человек. - Я же все-таки царь природы, а буду жить почти как обезьяна, - дай мне побольше. - Хорошо, - согласился бог. - Я дам тебе больше лет жизни, но знай, что первые 15 лет ты будешь жить как мартышка - будешь кривляться и подражать, последующие 25 лет ты будешь жить свой срок - человечий, затем, подобно ослу, 20 лет тебе придется своим горбом и потом зарабатывать себе на жизнь, а последние 10 лет ты проживешь словно старая облезлая собака, которая огрызается и пытается сохранить нажитое добро. Мы сейчас с вами в человеческом возрасте, так дай нам Бог, чтобы весь отмеренный нам век мы прожили по-человечески! Выпьем за это!
|