191. |
191. В господаренька є криниченька
Приспів: Славен сси, славен Господь Бог На небеси.
Та криниченька не змурована. В тій криниченьці Пречиста Діва. Прийшли жидове, злії катови. – Пречиста Діво, де Сина діла? – Занесла я Йго в гори високі. – Гори скопали, Христа не знайшли. Прийшли жидове, злії катови. – Пречиста Діво, де Сина діла? – Занесла я Йго в ліси темнії. – Ліси зрубали, Христа не знайшли. Прийшли жидове, злії катови. – Пречиста Діво, де Сина діла? – Занесла я Йго в ріки глибокі. – Ріки спустили, Христа не знайшли.
|
|
192. |
192. Ой не спіть, не спіть та добрії люди, Нині ніч свята, бо Різдво Христа.
Божі зорі в небі ясно так горять, Ніч святу різдвяную людям освітять.
Слава в вишніх Богу і на землі мир З янголами, з пастушками будем возвіщать.
Будемо співати, Христа восхвалять Колядками з діточками – бо Різдво Христа.
|
193. |
193. Ой у саду, саду, саду-винограду.
Приспів: Радуйся! Радуйся, земле, Син Божий народився!
А у тому саду сивий коник грає. А до того коня ніхто не приступить, А тільки приступить молодий Іванко. Іванко приступив, сіделечко наклав, Сіделечко наклав, сам сів та й поїхав, Сам сів та й поїхав аж до королівни. Сидить королівна, дрібні листи пише, Дрібні листи пише, важким духом дише. – Ой здорова, дівко, дівко-королівно! Ой чи будеш мені вірною жоною, Вірною жоною, матінці слугою?
|
194. |
194. Мати Божа Сина мала, сина мала, В пелени Йго повивала. (2)
Як зійшлися всі святії, всі святії, Взяли книги золотії. (2)
Тай почали тричитати, тричитати, Яке б Йому ім’я дати. (2)
Дали Йому святий Петро, святий Петро, Буде Петра на Йордані. (2)
А Пречиста не злюбила, не злюбила, Від престолу відступила. (2)
Дали Йому святий Павло, святий Павло, Буде Павла на Йордані. (2)
А Пречиста не злюбила, не злюбила, Від престолу відступила, Вся ся земля засмутила.
Дали йому Ісус Христос, Буде Христа на Йордані. (2)
А Пречиста полюбила, полюбила, До престолу приступила, Вся ся земля звеселила.
|
195. |
195. Щедрик, щедрик, щедрівочка, Прилетіла ластівочка. Стала собі щебетати, Господаря викликати: – Вийди, вийди, господарю, Подивися на кошару. Там овечки покотились, А баранці народились. А ягнички – клаповушкі, Скачуть собі кругом грушки. А баранці – круторіжки, Скачуть собі край доріжки.
|
196. |
196. Дайте нам коляду, бо далі іду. Дайте нам курку, бо в вікно штуркну. Дайте нам когута, бо рознесу ворота. Дайте нам пироги, бо ми змерзли ноги, Малу перину і красну дівчину І велику коляду, бо від вас іду.
|
197. |
197. Різдво Христове весь світ празнує, Господа в тілі і ми святкуєм. Тож радіймо і співаймо, Рожденного вихваляймо В Вифлеємі юдейськім.
Йдімо до шопи, там немовлятко, Діви Марії Святе Дитятко. Коло ясел святий Йосиф Кругом ходить, сіно носить В Вифлеємі юдейськім.
Велика радість, яка не була, Як заспівали, стайня загула. Там ангели з пастирями Рожденого прославляли В Вифлеємі юдейськім.
Ще й три владики скромно підходять, Бога у тілі в шопі знаходять. Дари склали й поклякали Та Ісуса вихваляли В Вифлеємі юдейськім.
|
198. |
198. Як щасливі дні для всіх нас На землі настали – Це в Марії народився Син Божий – князь слави, Ісус Христос, якого ми ждали.
Ангел в полі опівночі Пастирям звіщає, Що Месія в Вифлеємі В яслах спочиває. Ідіть, спішіть – Він усіх приймає.
І пастирі позбирались, Гуртом поспішають: У вертепі Христа Спаса Покірно вітають. Дають Йому в дарі те, що мають.
Що за радість для нас, Христе, Що Ти народився І для щастя всього світу З нами залишився. Наш Бог і Спас в тілі об’явився!
Доки сонце в небі сяє, Доки ми живемо, Тобі все пісень похвали Співати будемо. Тебе, Христе, ми любитимемо.
|
199. |
199. Коляд, коляд, колядниця, Добра з медом паляниця, А без меду не така, Дай, дядьку, п’ятака! Як не даси п’ятака, Возьму вола за рога, Та виведу на поріг, Та викручу правий ріг. Буду рогом трубити, А воликом робити. Щедрівочка щедрувала, До віконця припадала: – Що ти, тітко, напекла? Неси швидше до вікна!
|
200. |
200. Пречистая Діва Сина породила Так рано, так рано раненько, Радуйся земленько, Бо Христос ся народив.
Ангели співають, пастирям звіщають: Слава! Слава на небі, а спокій на землі, Всім людям спасенє.
І Пастирі спішно, біжать утішно, Щоб Христа, Щоб Христа витати і поклін віддати В вертепі на сіні.
А за блеском зорі ідуть в покорі Три царі, Три царі, звіздарі і приносять дари Христови в офіру.
І ми також нині Ісусу Дитині Поклін всі, Поклін всі віддаймо і прославляймо Щирим, чистим серцем.
|